Розробки уроків

1.Літературний диктант

за творчістю І. С. Нечуя – Левицького.

1.    Назватиі перші твори І. Нечуя – Левицького. Де і коли вони були надруковані.

2.    Назвіть історичні твори І. Нечуя – Левицького.

3.    Визначити жанр повісті “ Кайдашева сім’я ”.

4.    На яку деталь обличчя Омелька звертає увагу письменник? Чому?.

5.    Доведіть, що сім’я Кайданів не була бідною.

6.    Чому Кайдашиха так вирядилась на сватання до Довбишів ?.

7.    Що Мотрі не сподобалось у майбутній свекрусі під час першої зустрічі?.

8.    До якого висновку прийшла Кайдашиха після перших сутичок з Мотрею?.

9.    А до якого висновку у цьому приходить читач?.

10.Який епізод свідчить про те, що Кайдашиха не дуже зважала на членів сім’ї і найбільш шанувала себе?.

11.Як характеризує Карпа його ставлення до того, що він ударив батька?.

12.Про кого ці слова : “Часом вона у своїй розмові несамохіть вкидала слова пісень”.

13.Чому пом’якшало серце Кайдашихи після пригод у Западинцях ?.

14.Як повелась Кайдашихи з Мелашкою з першого дня?

15.Чому баба Палажка прощалась з усім селом, ідучи до Києва?

16.У чому полягав од печаток, який наклала панщина  на старше покоління Кайданів?

17.Яка подія помирила Мелашку і Кайдашиху?

18.Який смисл уклав автор у слова головного героя: “Був колись Кайдаш, а тепер перевівся у маленького Кайдашця”?

19.Яка з двох кінцівок твору, на вашу думку, правдивіша і чому?

2. Літературний диктант

за творчістю Панаса Мирного

1.    Назвіть дату і місце народження письменника.

2.    Які твори вперше з’явились під псевдонімом Панас Мирний і коли?

3.    Скласти схему історії створення роману “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”

4.    Коли і де роман “Хіба ревуть воли, як ясла повні” побачив світ?

5.    Яку назву автори дають роману при перевиданні в Росії ?.

6.    Чому, на вашу думку, автори змінили назву роману при перевиданні в Росії?

7.    У чому вбачав  Панас Мирний завдання літератури?

8.    Назвіть повне ім’я по батькові і прізвище Чіпки.

9.    На якій деталі портрета Чіпки ми зупиняємо погляд? Чому?

10.Коли Чіпка вперше з’ясував, що страшне не саме зло, а те, що про нього дізнаються і покарають?

11.Як ставились люди до Чіпки?

12.Чому Чіпка затаїв зло на людей?

13.Чому Чіпка, вірячи в Бога, чинить зло, кривду?

14.Який період (у роках) охоплює роман “ Хіба ревуть воли, як ясла повні? ”

15.З кого матері веліли брати приклад своїм дітям, “ як у миру жити!”?

16.За що Чіпка затаїв у “серці почуття ненависті на долю “?

17.Про кого з героїв сказано: « палкий, як порох, сміливий як голодний вовк.»..?

18.Про кого  сказано: “ ... як підстрелена горлиця тіпається - б’ється, тихо туркоче й стогне...”?

19.Визначте жанр твору “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”

20.Хто охарактеризував композицію роману як “будинок з багатьма прибудовами і надбудовами”?

3. Розвиток драматургії і театру в Україні

в  д. п. ХІХ- поч. ХХ століття

1.    Яким документом було заборонено “ сценические представления на малорусском наречии ”?

2.    Коли і на яких умовах був виданий указ, який давав можливість створити український театр?

3.    Хто і коли організував першу українську професійну трупу, та як вона називалась?

4.    назвіть склад цієї трупи.

5.    У чому українські метці вбачали роль сцени?

6.    Назвіть корифеїв українського театру.

7.    Що таке драматургія?

8.    Назвіть тему п’єси М. Старицького “Не судилося”.

9.    Назвіть головних героїв п’єси “Не судилося”.

10.Який основний конфлікт драми?

11.Назвіть жанр п’єси “Не судилося”.

12.Чому Михайло носить національний одяг?

13.Закономірна чи випадкова смерть Катрі? Чому?

14.Назвіть творчий доробок М. Кропивницького.

15.Як пов’язані творчість і життя М. Кропивницького з Харківщиною?

16.Визначте основний конфлікт драми “Дай серцю волю, заведе в неволю”.

17.Під впливом якого твору написана ця п’єса?

18.Визначте основне завдання митця, яке він ставить п’єсою “Глитай, або ж Павук”.

4. Творчість Івана Франка

1.    Коли і де народився І. Я. Франко?

2.    Ким був батько Івана?

3.    Як називалася перша друкована повість І. Франка?

4.    Як називалася перша збірка поезій І. Франка?

5.    Що об’єднує дати 1887р. і 1893р.?

6.    Розкрийте алегорію образу вічного революціонера.

7.    Яким циклом відкривається збірка “З вершин і низин”?

8.    Скільки всього збірок поезій написав Франко?

9.    Які особливості композиції збірки “Зів’яле листя” та її основний мотив?

10.Який мотив переважає у вступі до поеми “Мойсей”?

11.Назвіть головних персонажів повісті “Перехресні стежки”.

12.У чому особливості сюжету повісті “Перехресні стежки”.

13.У якій зірці вміщено вірш “Вічний революціонер”?

14.До якої збірки увійшов вірш “Каменярі”?

15.У яких словах “Гімну” звучить головний політичний заклик?

16.З якої збірки вірш “Декадент”?

17.Як перекладаються назви “Semper tiro та Bea constrictor ”?

18.Коли Франко починає писати прозу?

19.Назвіть жанр драми “Украдене щастя”.

20.Яка початкова назва цієї драми?

21.Назвіть головних дійових осіб драми “Украдене щастя”.

22.Про кого ці слова: “Висушила серце військова дисципліна”?

5. Творчість Михайла Коцюбинського

1.    Складіть періодизацію творчості М. Коцюбинського.

2.    Які характерні ознаки третього періоду творчості М. Коцюбинського.

3.    Назвіть найважливіші твори ІІІ періоду.

4.    Визначте жанр твору “Intermezzo ”

5.    Що означає його назва?

6.    Визначте ідейний зміст “Intermezzo ”

7.    Про що розповів митцеві мужик?

8.    Доведіть, що Іван та Марічка були талановиті.

9.    Чому Іван був змушений піти в найми?

10.Чому Марічка нічого не боялась?

11.Чому Іван одружився?

12.Про кого ці слова: “його боялись, але потребували  всі”?

13.Чому “на Святий вечір Іван був у дивнім настрої”?

6. Творчість Лесі Українки

1.    Як називалася і коли написана перша поезія Лесі Українки?

2.    Кому вона присвячена?

3.    Як звали матір Лесі Українки? (справжнє ім’я та прізвище)

4.    Який наскрізний підтекст єднає цикл “Невольничі пісні”?

5.    Який поетичний цикл Лесі Франко поставив  за силою революційного звучання поруч з Шевченковим “Заповітом”?

6.    Скільки мов знала Леся Українка?

7.    Коли була створена “ Лісова пісня “?

8.    Що породило “ Лісову пісню “?

9.    Визначте жанр твору.

10.Визначте головну ідею твору.

11.У чому оптимізм розв’язки твору?

12.Кому служить “Той, що греблі рве”?

13.Чому Лісовик радить Мавці обминати людські стежки?

14.Яку рису своєї долі кілька разів підкреслює Мавка у розмові з Лукашем?

15.Хто із міфічних сил весь час шкодить дядькові Леву?

16.Про кого ці слова: “Хоч ти душі не маєш, та серце добре в тебе”?

17.За чим Мавка визначила, що Килина лукава, як видра, хижа, наче рись?

18.Де дядько Лев заповідав себе поховати?

19.З чим порівнює Мавка кохання?

20.Як природа відплатила матері і Килині?

21.Чому Мавка перетворилась на вербу?

22.Що, за словами Мавки, дає душу?

23.Що таке феєрія?

Тема.                    Не бійтесь заглядати у словник ...

Мета:         -    ознайомити учнів з типами словників, історією розвитку        

лексикографії в Україні;

-        розвивати в учнів навички користування різними типами словників, логічне мислення, пам’ять;

-        виховувати любов до рідного слова.

 Тип уроку:                    засвоєння нових знань

Метод:      лекція з елементами бесіди, практичної роботи із застосуванням інтерактивних форм навчання, учениця читає поезію М.Рильського “ Мова”

Хід  уроку:

   І. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок.

 

1.    Учитель : Згадаємо, яка наука вивчає словники ?

Перевіряємо сказане учнями із записом на дошці :

Лексикографія   (від гр. lexicos – словниковий і grapho – пишу) – це наука, що займається збиранням слів певної мови, укладанням словників, упорядкуванням і описуванням різного роду словникових матеріалів.

2.    “ Мікрофон “

- Яка роль словника у твоєму житті? (Учні висловлюють свої думки )

П. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми, мети і завдань уроку.

Ш.Вивчення нового матеріалу.

      Слово вчителя:

Залежно від лексичного матеріалу й способу його опрацювання словники бувають різних типів :енциклопедичні і  філологічні , або загально мовні.

В енциклопедичних словниках дається пояснення і характеристика понять і термінів, а також узагальнюються найважливіші відомості з різних галузей науки, техніки, культури і т. п.

(Ознайомлюю з енциклопедичними словниками)

У філологічних словниках пояснюється значення слів з різних поглядів, до них належать : перекладні, етимологічні, іншомовних слів, діалектологічні, словники окремих письменників, орфоепічні, синонімів та інші.

Знайомлю з виставкою словників та їх структурою.

3.    Рольова гра.

Історики розповідають історію української лексикографії.

І історик :        Історія української лексикографії починається з кінця ХVІ ст. із створення Лаврентієм Зизанієм  “ Лексисъ толкованиемъ словенскихъ словъ “ просто опублікованого 1596 року. Це зразок першого перекладного словника, бо в ньому церковнослов’янські слова вже мають відповідники з тодішньої літературної мови. Словник мав 1000 церковнослов’янських слів.

ІІ історик :      Другою словниковою працею є “Лексиконъ славеноросский и Именъ Толкованиє”  Палеви Беринди, надрукований у Києві 1627 року.

І історик :        У 1793 році в журналі “ Російській магазинъ” була надрукована лексична збірка Ф. Туманського під назвою “Изъяснение малороссійскихъ реченій”

ІІ історик :      Зверни увагу, що це, по суті, перший українсько – російський словник, де на російську мову перекладено 333 слова.

І історик :        Особливо хочу підкреслити, що і зачинатель нової української літератури вніс свій вклад у розвиток української лексиконографії.

ІІ історик :      Так, адже у 1798 р. як додаток до “Енеїди” було надруковано “Собраніє малороссійскихъ слов, содержащихся в “Энеидъ...””

І історик :        Далі був  “Кратній малороссийский словарь” О Павловського (1818р.), “Словарь малороссійского наръчія” О.Афанасьєва-Чужбинского (1855р.), а 1873 року було видано “Словницю української мови” Н.Піскунова.

ІІ історик :      Так українська лексикографія розвивалася. Були словники1874р.,а 1897-1899р.р. з’явився двотомний “Руссо-малороссійський словарь” Є. Тимченка, але найвидатнішою працею був чотиритомний “Словарь української мови”, виданий за редакцією Бориса Грінченка у 1907-0909р.р.

І історик :        Цей словник охопив 70 тисяч слів і став своєрідним підсумком розвитку нашої мови.

ІІ історик :      Так , і це дало підставу М.Рильському назвати його “достиглим овочем”. Адже ця праця і сьогодні неоціненна!

      ІV. Осмислення знань.

     

                Учитель:   Історики розповіли нам, як розвивалась наука лексикографія в минулому, а я коротко розповім про сучасні досягнення.

(Аналізую сучасні словники)

         

V – VI. Узагальнення і систематизація знань. Підведення підсумків.

1.    Запитання вчителя:

-        До якого висновку можна прийти, прослухавши розповідь про історію української лексикографії?

-        Які словники ви хотіли б придбати і чому?

2.    Практична робота з різними типами словників:

          а) робота в групі ;

          б) робота в парах ;

          в) індивідуальна робота (залежно від рівня підготовки учнів).                   

VII.Повідомлення домашнього завдання:

1.в.    За допомогою тлумачного словника пояснити значення слів ліс, пуща, діброва, бір, байрак, праліс, чорноліс.

2.в.    Скласти словникові статті до слів економіка, економія, дискусія, диспут. 

Т Е М А: Розділові знаки при однорідних та відокремлених  членах речення та при внесеннях.

М Е Т А: Узагальнити вивчений матеріал,закріпити навики ставити розділові знаки у простому реченні;

-        розвивати уміння узагальнювати, та синтезувати вивчений раніше матеріал, розвивати навики конструктивного мислення;

-        виховувати любов до рідного краю,рідного слова,через сучасну українську пісню.

Т И П  УРОКУ : урок-практикум.

                                                                                 

                                                                                            Серед радощів і біди                                                                                  З нами пісня назавжди.

                                                                                                  Т. Петриненко

                                       Х І Д   УРОКУ

-На дошці записано тему та епіграф уроку.

-Оголошую тему,мету уроку .Звучить уривок з пісні ,,З нами пісня назавжди”.

1.Бесіда.У цей час 4 чол. працюють на картках.(додається).

     А)Пригадайте, що таке внесення?                                                     

(Це слова,або словосполучення чи навіть речення,синтаксично не пов”язані з членами речення).

    Б)Які ви знаєте внесення?

          -звертання,

          -вставні і вставлені конструкції.

   В)Як вони виділяються в реченні?

         -у мовленні- інтонацією

        - на письмі-комами,тире,дужками.

2.Скласти таблицю-опору, коли ставимо ці розділові знаки у простому реченні.

 Один учень складає опору на кому,другий - тире,дужки.

                                                                                                                                                       -звертання

Кома ----              -однорідні члени

                               -вставні слова і словосполучення.(речення)

                              -відокремлені члени речення.

                              -вставні і вставлені конструкції

Тире----                 -відокремлені прикладки,іноді однорідні означення.

Дужки -----         -вставлені конструкції.

                                                                                                                                                                                                                                                                                  

11.    1.Поставте розділові знаки у реченні і поясніть їх.

Написати:        Горнусь до тебе Україно

                           Як син до матері горнусь.

                           За тебе рідну і єдину

                           Щодня я Богові молюсь.

                           Щоби послав щасливу долю

                           Тобі народу моєму

                           Щоб освятив жадану волю

                           Що дарував тепер йому.

                                                             Микола Бакай

2.Записати речення,пояснити розділові знаки.

1.Де б не був,вертаюся думками у село,до тата і до мами

                                                                     (М.Луків.)

2.Мово рідна, світи в ріднім домі крізь зболений час і духовні    руїни.

3.Там,за порогами,степом,дорогами досі гуляє душа козака.

                                                                     (І.Семендєєв.)

4.Благослови,Берешне-мати,день новий зустрічати.

                                                                     (А.Демиденко.)

5.Плаче в полі вітер і сліпа бандура,отака історія - українська

            дума.

6.Не згадати її я не можу,Золоту нашу Київську Русь.

                                                                     (Ф.Тишко.)

7.Не сумуйте,старенькі,не треба,не тримайте у серці жалю.

                                                               (А.Матвійчук.)

3.Вибірковий диктант.                                                                       

З речень вибрати вставні слова,звертання,відокремлені члени,однорідні члени.              

1.Ой пошли,Берегине,Україні здоров’я.

2.Живодайна моя Батьківщино,я до тебе всім серцем горнусь.

3.І минають віки за віками,і немало спливло вже води, а вона залишається з нами, наша Київська Русь, назавжди.

4.Кажуть, юність живе лиш  майбутнім, кажуть, зрілість цінує лиш мить.

5.Є закони природи незмінні для людей, для птахів, для трави, ви простіть нас, байдужих, ми винні, будем ми ще старими, як ви.

6.Я ваш погляд ловив і слова шепотів вам банальні, і смиялися ви, спопеляючи душу мою.

7.Стрілися двоє в житейському морі, може, сьогодні, а може, колись. В серця питаюся: йти далі поруч, чи, постоявши, навік розійтись.

111. САМОСТІЙНА  РОБОТА  .

 Користуючись таблицею, виконати вправу 268 ( стор. 214, Практикум…) – виконує одна група учнів;

До кожного пункту таблиці ( таблиця додається ) підібрати зразки речень.

 Домашнє завдання : Написати твір-роздум  ,, Серед радощів і біди з нами пісня назавжди “, використовуючи повторені сьогодні синтаксичні конструкції.

 ЗВУЧИТЬ  ,,КОЗАЦЬКИЙ МАРШ “

Тема.           Патріотична та громадянська лірика І. Франка

Мета:           - ознайомити учнів з поетичною спадщиною І Франка, розкрити багатопроблемність мотивів його лірики, зокрема патріотичної та громадянської,

-        розвивати в учнів навики ідейно-художнього аналізу ліричних творів,

-        виховувати патріотичні почуття.

 Тип уроку: засвоєння нових знань

 Метод: лекція з елементами бесіди

Хід  уроку:

   І. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок.

Літературний диктант

1.    Де і коли народився Франко?

2.    Ким був батько Іванка?

3.    У якому журналі публікуються перші твори?

4.    Коли стає студентом університету?

5.    Коли стався перший арешт?

6.    Які твори виходять у 1881 році?

7.    Чим знаменний для Франка 1886 рік?

8.    Яка подія сталася у червні 1893 року?

9.    Чим знаменна дата 30 жовтня 1898 року?

10.Чим знаменний для поета 1906 рік?

11.Коли помер Франко?

12.Яка творча спадщина письменника (кількісно)?

П. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми, мети і завдань уроку.

Ш.Вивчення нового матеріалу.

      Слово вчителя: За життя І.Франко видав 9 поетичних збірок. Складемо своєрідну хронологічну таблицю ліричної спадщини поета ( Складаємо разом з учнями ):

      1876 р.  – “Баляди і розкази”

      1887, 1893р.р.- “ З вершин і низин “

      1896 р. -    “ Зів’яле листя “

      1898 р. -     “ Мій Ізмарагд “

      1900 р. -     “ Із днів журби “

      1906 р. -     “ Semper tiro “

      1911 р. -     “ Давнє і нове “

      1914 р. -     “ Із літ моєї молодості “

      Слово вчителя: Значне місце у творчості І.Франка посідає патріотична та громадянська лірика. Її, зокрема, презентує збірка “ З вершин і низин“. Перше видання з’явилося 1887 року. Друге – 1893 р., і було майже вчетверо більшим від першого.

      Збірка містить найрізноманітніші жанри – від ліричного і публіцистичного вірша до гострих сатиричних віршів і поем. В ній 5 розділів, поділених на цикли, поема “ Панські жарти “ та три легенди.

      ІV. Осмислення знань.

     

      Програмним віршем збірки є твір “ Гімн “. Він виконував функцію політичного заклику до робітників і українських ( українська мова ), і польських (латинська транскрипція ). Отже, з вірша ми бачимо, що Франко, працюючи в польській робітничій газеті, ставив перед собою завдання єднання робітників різних національностей. ( Учні заздалегідь вивчили вірш напам’ять, один учень декламує твір ).

      Учитель: Давайте визначимо головний політичний заклик вірша.

Учні цитують рядки: “ Не ридать, а добувати, хоч синам, як не собі, кращу долю в боротьбі “.

      Учитель: В алегоричному образі вічного революціонера – “ Дух, що тіло рве до бою “, - автор розуміє творчі революційні сили народу, яких не зламати ніякими тортурами, ніяким гнітом.

      Народ одвічно прагнув до волі, але це прагнення досягло найвищої точки, коли організовано виступив робітничий клас. Він, як каже поет:

... аж вчора розповився

І о власній силі йде.

      Визвольна боротьба оцінюється автором як “ розвидняющийся день” після століть страждань.

      Поет вірить, що ніщо вже не перешкодить поступу вперед ( Учні зачитують ці рядки ).Для цього автор використовує прийом неодноразових повторень ( Наводимо приклади )

      Революційний зміст вірша був блискуче переданий у музиці, створеній Миколю Лисенком.

      За прологом “ Вічний революціонер “ іде цикл “ Веснянки “.

      Згадаємо, хто в українській літературі є творцем соціальної пейзажної лірики? ( Учні згадують, що це Т.Шевченко, у якого улюблений прийом – контраст між чудовою природою і стражданнями народу ).

      Франко пішов далі. У нього природа виступає як алегоричний образ. Особливо показовим у цьому плані є вірш “ Гримить “ (Читаю поезію ).Алегорія першого весняного грому в природі – символічне пробудження народу:

Мільйони чекають щасливої зміни,

Ті хмари – плідної будущини тіни,

Що людськість, мов красна весна, обновить...

Гримить!

      Весняний грім – символ народного руху, що неминуче надходить, як весна в природі. Поетичне замикання строфи словом “ гримить “ створює настрій життєрадісного збудження і віри в неминуче оновлення суспільства.

      Алегоричний образ грому автор використовує і в знаменитому вірші “Каменярі”, і у вірші “Беркут”:

      “ І голос сильний нам згори, як грім гримить “,

      “ Мов землетрясення віщун, той грім підземний “.

      Наступним твором циклу “ Веснянки “ є “ Гріє сонечко “ 

( Читаю вірш)

Запитання до учнів:

-        На скільки частин можна поділити поезію?

-         (- на 2 частини)

-        Яка роль ліричного героя?

-        ( Ліричний герой, милуючись красою природи, думає про нестерпне життя свого народу, про необхідність боротьби за визволення)

-        Визначимо основну думку поезії.

-        ( Зачитуємо рядки: заклик до боротьби).               

Важливою є символіка вірша:

          А) всемогутній поклик весни – це голос правди, голос визвольних ідей,

          Б) пухка рілля – поневолений народ, що сприймає ці ідеї, як земля посіяне зерно.

          Крім збірки “ З вершин і низин “, громадянсько-патріотична тематика звучала і в інших збірках. Чи не найсильніше свою позицію поета і громадянина Франко висловив у творах “ Декадент “ та “ Сідоглавому” (збірка “ Мій Ізмарагд “).

          У вірші “ Декадент “ відчутна гостра полеміка ( Читаю вірш ). Звернемо увагу на полемічний прийом запитань та відповідей автора:

Який я декадент? Я син народа,

Що вгору йде, хоч був запертий в льох.

Мій поклик: праця, щастя і свобода,

Я є мужик, пролог, не епілог.

          У вірші “ Сідоглавому “, адресованому лідерові галицької буржуазії Юліанові Романчику, який звинуватив Франка у відсутності патріотизму, поет протиставляє фальшивому народолюбству патентованих патріотів справжній патріотизм, що виявляється в самовідданому труді на його благо.(Учень читає твір).

          Запитання до класу:

-        Який прийом використовує поет у цьому творі?

-        Прийом антитези (згадуємо її суть)

-        До якого висновку можна прийти, осмисливши вірш?

-        Поет картає патріотів, що люблять Русь заради власної шкури, яку він не любить “з надмірної любови”.   

V – VI. Узагальнення і систематизація знань. Підведення підсумків.

Запитання вчителя:

До якого висновку можна прийти, ознайомившись з патріотичною та громадянською лірикою І.Франка? ( Учні самі мають дійти висновку, що Франко – неперевершений у своєму прагненні відстояти правду, допомогти народові перемогти, він неперевершений у своїй вірі в перемогу добра над злом, перш за все соціальним, неперевершений у прагненні бачити свій народ вільним, служити своєму народові.)

VII.Повідомлення домашнього завдання:

Зробити ідейно-художній аналіз поезій “Грім”, “Гріє сонечко”, “Декадент”, “Сідоглавому”. Теорія літератури: повторити: алітерація, анафора, епіфора. Знайти приклади у віршах.

Тема.           Лірична драма “ Зів’яле листя – шедевр інтимної лірики

Мета:           - допомогти учням зрозуміти неперевершену красу інтимної    лірики Франка та особисту драму митця,

-        розвивати вміння учнів визначати належність твору до певного жанру, його проблематику, художні особливості,

-        виховувати шанобливе ставлення до інтимних почуттів людей, чистоту і благородство почуттів.

Хід уроку:

          І.  Перевірка домашнього завдання.

          Учень працює біля дошки, складаючи хронологічну таблицю поетичних збірок Франка. В цей же час інший учень аналізує твори “Гріє сонечко” та “Гримить”, крім нього два учні-рецензенти готуються аналізувати відповідь. Решта класу, поділена на 2 варіанти, виконує письмові завдання: 1. зробити ідейно-художній аналіз творів “Сідоглавому” та “Декадент”. 2. Проаналізувати художні засоби громадянсько-патріотичної лірики Франка.

          П. Повідомлення теми і мети уроку.

         

          Ш.Сприйняття і засвоєння знань.

          Слово вчителя: Важко знайти у світовій літературі більш хвилюючу поетичну розповідь про страждання людської душі, зраненої життєвими незгодами і нещасним коханням, як збірка “Зів’яле листя”. М.Коцюбинський так охарактеризував цю збірку:

          “Це такі легкі, ніжні вірші, з такою широкою гамою чувств і розуміння душі людської, що, читаючи їх, не знаєш, кому оддати перевагу: чи поетові боротьби, чи поетові-лірикові, співцеві кохання і настроїв.

          Збірка поділяється на три цикли, або “жмутки”, а вірші в них – це “зів’ялі листочки”.

          У 1896 році поет видає збірку з передмовою, в якій вказує, що всі вірші до нього потрапили від самовбивці, і Франко, вражений окремими перлами, вирішив їх надрукувати. Та вже в другому виданні поет у передмові прямо пише, що версія про самовбивцю – вигадка, а свої вірші оцінює як збірку ліричних пісень, “найсуб’єктивніших з усіх, які появилися від часу автобіографічних поезій Шевченка, та при тім найбільш об’єктинних у способі змалювання складного людського чуття”.

          Збірка складається з 3 “жмутків”:

          І “жмуток” – 1886 – 1893 р.р.

          ІІ “жмуток” – 1895 р.

          ІІІ“жмуток” – 1896 р.

Всі вони повні особистої драми – неподіленого кохання, втрати коханої.

          Рольова гра

          Критик: І “жмуток” складається з 20 віршів та епілогу. Надзвичайно багатий зміною переживань: надія, розлука, розрада і знову пориви до щастя. Ці вірші ніби розповіді-спомини про історію неподіленого кохання, про почуття закоханого.

          ( Розглядаємо 1-2 вірші )

                                                                                                                                                                                                                                                      ІІ “жмуток”  -  20 творів. Більшість – блискучі імітації під народну пісню.

          ( Звучить запис пісні “ Ой ти, дівчино, з горіха зерня “).

Ліричний герой читає  вірш “ Чого являєшся мені у сні?”

          Ш “жмуток”  -  20 творів. Тут любовна драма знаходить своє завершення у катастрофі – самовбивстві закоханого, Поет пояснює появу “Зів’ялого листя “ “нестерпними умовами життя”.

          Ліричний герой: Причиною моїх мук  вважаю три недолі, що стали супутниками мого життя: “м’яке серце”, “холопський рід” і “горда душа”. Людська гордість не дозволяє  просити милостині в коханні, тому всі болі і страждання я “у серці здавлюю на дні”.

         

         

          Критик:  Ліричний герой збірки – найскладніша, мабуть, постать у всій Франковій поезії. Це жива, багатюща, гаряча і глибока натура. Поет малює любов як діяння, як найвищий витвір душі. Його любов велика, всеохоплююча, правдива.

          Поет: У моєму житті особливу роль відіграли три жінки:

          Рошкевич Ольга – перша і незабутня любов поета. “лілея біла”, “мов метелик”, “невинна, як дитина”.

          Юзефа Дзвонковська – “гордая княгиня”, “тиха та сумна”, “мов святиня”, яка відмовила мені через смертельну недугу.

          Целіна Журовська – “горда душа”, “женщина чи звір”, “сфінкс”, “мара”, “ з гострими кігтями”.

Критик:  Але перед читачем не три особи, а три силуети однієї постаті, три грані одного кристала.

          (Під час слів поета і  останніх слів критика тихо звучить музика).

          IV. Осмислення знань.

1.    Робота в групах.

І група – ідейно-художній аналіз вірша “Епілог”.

ІІ група – ідейно-художній аналіз вірша “Ой ти, дівчино, з горіха зерня”.

ІІІ група – ідейно-художній аналіз вірша “Чого являєшся мені у сні?”.

ІV група – ідейно-художній аналіз вірша “І ти прощай! Твого ім’я”.

2.       Перевірка роботи.

         

          V – VI. Підведення підсумків та повідомлення домашнього завдання.

          Підготувати зв’язну розповідь “Лірична драма  “Зів’яле листя” – шедевр інтимної лірики”.

Турнір народознавців

Мета: Пробуджувати інтерес учнів до української минувшини, до усної народної творчості, звичаїв нашого народу, його культури; розвивати пам'ять, логічне мислення; виховувати любов до рідного народу, почуття гордості за його славне минуле.

           

            Перший тур “Знайомство команд”

1 конкурс: Візитна картка команд ( девіз, одяг, оригінальна назва ).

2 конкурс: Загадки командам ( Кожна команда загадує своїй суперниці по три загадки, а та дає відповідь ).

3 конкурс: Розповідь про рослину-символ ( Кожна команда заздалегідь готує розповідь про рослину, що стала символом України: легенду, вірш, саму рослину або її зображення ).

4 конкурс: Розповідь про прикмету ( Кожна команда готує заздалегідь розповідь про якусь народну прикмету ).

            Другий тур “ Ерудит “

            Команди повинні виявити знання в різних галузях народознавства.

            Капітан команди обирає картку, де визначено варіант питань.

	1 варіант	2 варіант
1	Що таке фольклор?	Що таке народна пісня?
2	Назвати види фольклору	Назвати елементи укр. жіночого костюма.
3	Яку рослину кидають у купіль, “щоб люди любили “?	Яку рослину обов’язково святять на Маковія?
4	Який день тижня в народі вважають важким?	У який день тижня українці купались, перевдягались у чисте, прибирали оселі?
5	Продовжіть фразу: “ Коли на порозі заспіває півень, то... “	Продовжіть фразу: “ Якщо навесні перший раз почуєш зозулю при грошах, то... “
6	Назвіть три обов’язкових українських страви	Назвіть три українські народні музичні інструменти
7	За даними словами назвати повір’я українського народу: відро, собака	За даними словами назвати повір’я українського народу: стіл, кіт
8	Упізнай рослину ( чебрець )	Упізнай рослину ( звіробій )

            Третій тур “ Художній номер “

Кожна команда показує номер художньої самодіяльності народного характеру.

            Четвертий тур “Ілюстрації до фольклорних творів “

Кожна команда демонструє підготовлену заздалегідь ілюстрацію до фольклорного твору.

            П’ятий тур “ Конкурс капітанів “

1 варіант	2 варіант
1.Один з найпоширеніших традиційних солодких фруктових напоїв українців ( узвар )	1.Популярний напій українців, зроблений з додаванням хліба ( квас )
2. Обрядовий весільний хліб (коровай)	2.Обрядова новорічна страва з зерна (кутя)
3. Весільне обрядове печиво (шишки)	3. Обрядовий хліб, що готували до Великодня ( паски )
4. Зимовий одяг українців з овечих шкур хутром усередину (кожух)	4. Обов”язковий головний убір українок (очіпок)
5. Висока циліндрична або конусоподібна чоловіча шапка з овчини (кучма)	5. Жіночі шкіряні туфлі на невисокому підборі (черевики)
6. Найпоширеніша в Україні жіноча нагрудна прикраса (намисто)	6. Як називається таке намисто (Показую коралове намисто)
7. Назвіть кольори весільного рушника (червоний)	7.Який елемент українського костюма властивий будь-якому віку (сорочка)

            VI тур “Склади казку “

            Командам дається антонімічна пара, з якої треба скласти казку

1 варіант    ЗИМА – ВЕСНА                                 2 варіант    СОНЦЕ  - ДОЩ

            Поки  представники команд складають казки, решта готують куточок народознавства.

            VII тур  “Захист куточків народознавства “

            VIII тур  “Українська страва”

            Команди демонструють заздалегідь підготовлені українські страви, розповідають про них.