Досвід роботи "Використання інноваційних творчих методів на уроках української мови та літератури"

Згідно з новим професійним стандартом, сучасний учитель повинен «уміти розв’язувати складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми.., що передбачає здійснення інновацій…» У своїй багаторічній роботі з дітьми завжди керуюся словами Василя Сухомлинського: «До хорошого уроку вчитель готується все життя». Як зазначають дослідники проблем педагогічної інноватики, педагогічна інновація – процес створення, поширення й використання нових засобів для розв’язання тих педагогічних проблем, що потребують змін. З багатьох причин традиційні методи стали не дуже ефективними. Серед цих причин хочу виділити такі: втрата учнями інтересу до навчання, а також сама відсутність можливості традиційного навчання на уроці в школі у зв’язку з карантинними обмеженнями. У таких непростих умовах знову актуальними є слова Василя Сухомлинського про те, що треба «дати дітям радість праці, успіху у навчанні». Ось тут і стають у нагоді інноваційні методи і прийоми, бо саме вони передбачають зростання ролі учня в навчальному процесі, зміщення центру цього процесу від учителя до дитини, допомогу в організації навчального процесу в нових умовах сьогодення. Для мене найголовніше, щоб дитина сама усвідомила важливість знань, щоб зрозуміла, для чого вчиться. Тому знову ж таки актуальними є думки Сухомлинського про те, що найважливішим завданням школи є виховання здібностей. Працюючи над проблемою та спостерігаючи за своїми вихованцями, я дійшла висновку, що використання інноваційних методів і прийомів на уроках української мови та літератури повертає інтерес до навчання. Тому метою своєї роботи ставлю таке: шляхом використання інноваційних творчих підходів повернути інтерес до навчання, вплинути на розвиток кожної дитини, враховуючи її індивідуальні особливості та стимулюючи розвиток здібностей кожної особистості. У своїй практиці намагаюся впроваджувати такі інноваційні методи і прийоми: «Відкритий мікрофон», «Мозковий штурм», «Інформаційне гроно», «Займи позицію» та інші. Практикую тематичні уроки, уроки-практикуми,уроки-диспути. Інколи застосовую урок-суд ( В. Стефаник «Новина»). Також на уроках літератури застосовую прийом «Займи позицію», щоб діти могли довести свою позицію, відповідаючи за схемою: - Я вважаю… - Тому що… - Отже… Це допоможе учням зрозуміти твір, усвідомити при читанні. Бо, на жаль, сучасні школярі не дуже люблять читати твори шкільної програми. На уроках літератури в середніх класах пропоную учням попередньо прослухати твір, знайшовши аудіокнигу в Інтернеті, іншим надсилаю відео в Classroom, тим, кому навчання дається важко, пропоную скорочену версію. При цьому даю завдання подумати, чому нас учить цей твір. Вивчаючи в 6 класі оповідання Володимира Винниченка «Федько-халамидник», використовую прийом «Слідом за автором». Учні прослідковують, що призвело героя до смерті. Це допомагає зрозуміти, в чому справжня трагедія хлопчика. Вивчаючи оповідання Євгена Гуцала «Лось», помітила, як п’ятикласники засмучуються через загибель лося . Тому вирішила запропонувати дітям самим створити кінцівку оповідання. Більшість учнів написали, що лось виявився пораненим і вижив, а хлопчики-підберезники навідували тварину в заповіднику. Опрацьовуючи у 8 класі поему Лесі Українки «Давня казка», пропоную роботу в групах: виписати з твору фразеологізми та архаїзми; інверсії та порівняння; антитези та гіперболи; епітети та метафори. Старшокласникам даю, наприклад, завдання підготувати виступ «Леся Українка – письменниця-новаторка». Звичайно, якщо є учні, яким це важко зробити, то даю їм завдання створити ланцюжок творчого шляху письменниці. На уроках літератури обов’язково використовую міжпредметні зв’язки. Наприклад, вивчаючи творчість шістдесятників, обов’язково звертаємося до знань з історії України. Так учням легше збагнути цей феномен. Обов’язково наголошуємо, що шістдесятники – не лише літературне явище. Вивчаючи «Кайдашеву сім’ю» Івана Нечуя-Левицького, десятикласники роблять дослідження «Українські вірування, традиції та побут у повісті «Кайдашева сім’я». такого ж типу завдання пропоную й за кіноповістю Олександра Довженка «Зачарована Десна». А дев’ятикласники із задоволенням працюють у групах, досліджуючи народознавство «Енеїди» Івана Котляревського. Ще на уроках літератури практикую літературні диктанти, які розробляю сама до кожної теми. Пропоную завдання «Впізнай героя за цитатою», «Упізнай героя за рисами характеру», «Де живе герой?» та інші. На уроках мови теж прагну привчати дітей до самостійності та відповідальності, виробити вміння аналізувати та виділяти головне, розвивати творчі здібності та особистісні якості вихованців. Починаючи вивчати тему уроку, обов’язково наголошую, чому це важливо знати, як цей матеріал допоможе реалізувати власний досвід на практиці. На уроках мови я вдаюся до конструювання таблиць. Коли таблиця конструюється «наживо», діти сприймають матеріал набагато краще. Коли наша таблиця готова, пропоную учням опрацювати матеріал за підручником. Далі даю завдання порівняти прочитане з таблицею. Інколи навмисно щось випускаю, а діти доповнюють таблицю. Часто самі учні створюють таблицю. Вивчаючи тему «Пароніми» в 5 класі, помітила, що сучасні учні не розуміють значення багатьох слів, а паронімів не розрізняють. Тому запропонувала п’ятикласникам знайти значення слів-паронімів за допомогою словника: природний - природничий, громадський – громадянський адресат – адресант, економний – економічний, дружний – дружній. Виконуємо цю роботу в групах, а потім проводимо конкурс на краще речення з цими словами,а найкращі записуємо в зошити. Часто проводжу творчі роботи. Наприклад, у 7 класі під час вивчення теми «Творення дієслів умовного та наказового способів» даю завдання утворити форми наказового способу другої особи однини, першої та другої особи множини від таких слів малювати, писати, дбати, клеїти, мати, бути, колоти, послухати, іти, працювати, перемагати, їсти, робити. Часто практикую лінгвістичні диктанти, завдання «Продовжте розповідь», підберіть фразеологізми-синоніми/антоніми та інші види інтерактивних завдань. Ще хочу зазначити, що ми проводимо багато позаурочних видів роботи спільно з бібліотекою, використовуючи можливості медіатеки. Також тісно співпрацюю з Пархомівським художнім музеєм, де експонують роботи Казиміра Малевича, Пабло Пікассо, малюнки Тараса Шевченка та багато інших відомих оригінальних картин. Залучаю наукового співробітника музею для проведення уроку «Шевченко-художник» у 9 класі, а також для проведення уроку за поезією Андрія Малишка «Пісня про рушник» у 7 класі. Цей урок ми назвали «І на тім рушникові…». В музеї представлена велика колекція старовинних та сучасних рушників, тому діти долучаються до знайомства з цією колекцією, дізнаються історію кожного рушника, а також розповідають про свої сімейні реліквії. На мою думку, такі уроки допомагають їм аналізувати, мислити творчо та, за Сухомлинським, формувати самостійну думку та відкривати істину. Мої учні беруть участь в олімпіадах та конкурсах з української мови та літератури й мають певні успіхи: Федоряка Анна – ІІ та ІІІ місця в ІІ етапі Всеукраїнської олімпіади з української мови та літератури в 2018 -2020 роках; Ключник Олександра – ІІІ місце в ІІ етапі Всеукраїнської олімпіади з української мови та літератури – 2018 рік; Федоряка Анна – ІІІ місце в ІІ етапі Міжнародного мовно-літературного конкурсу імені Тараса Шевченка – 2019 рік; Лісняк Валерія – ІІ місце в ІІ етапі конкурсу ораторського мистецтва – 2019 рік. Маю певні міркування та напрацювання щодо підготовки учнів до ЗНО. Вважаю, що таку підготовку треба починати вже з 5 класу, а з 9 класу готуватися системно. Це дає певні результати. Так у 2020/2021 навчальному році з 7 випускників троє мали результат вище 180 балів, одна випускниця до 170 балів, троє від 140 до 150. Мої учні беруть активну участь та отримують дипломи у Всеукраїнській українознавчій грі «Соняшник» та всеукраїнській предметній олімпіаді «Олімпус». Отже,готуючись до кожного уроку маємо бачити перед собою щасливі обличчя дітей та пам’ятати слова Антона Макаренка про те, що треба поважати право дітей на навчання, радість та бути самим відповідальними за це.